国際文化フェスティバル «文化パレード»

День Києва цього року був багатий на різноманітні заходи та фестивалі. Одним з таких заходів був Міжнародний фестиваль «Парад культур», в якому взяли участь представники Аргентини, Афганістану, Грузії, Індії, Індонезії, Кореї, Молдови, Румунії, Японії, країн Африканського союзу та інших країн. Японію на цьому параді представляв Українсько-Японський Центр НТУУ «КПІ» разом з Федерацєю кендо, іайдо та дзьодо України, японськими студентами та нашими волонтерами.

Фестиваль мав дводенну програму і, незважаючи на дощову погоду, зібрав багато глядачів.

«Парад культур» відкрився 31 травня на Оболонській набережній «Парадом казок». Це був барвистий костюмований карнавал історії та легенд різних країн. Представники понад 20 країн об'єдналися цього дня у Києві. Кількасот учасників пройшлися парадом по набережній. Кожна делегація була одягнена у свої національні костюми, дехто демонстрував традиційні танці, інші - співали народних пісень. Як зізнавалися глядачі цього дійства, цей парад дав унікальну можливість дізнатися більше про деякі країни та їх культуру.

На Оболонській набережній Японія змогла порадувати глядачів традиційними літніми танцями бон-одорі та демонстрацією бойового мистецтва кендо.

У Японії існує декілька видів танцю. Бон-одорі - один з них. Це танок подяки та вшанування пращурів, що виконуються під час святкування о-бон. Традиція бон-одорі була закладена ще у 12 столітті, але з часом первісна релігійність танцю спала і він просто став асоціюватися з  літом. Бон-одорі об’єднав у собі танці різних регіонів Японії. Кожен з цих танців має свою мелодію, рухи та особливості виконання. На фестивалі демонстрацію проводили волонтери Українсько-Японського Центру НТУУ «КПІ» гурт Цубомі.

Кендо походить від самурайських технік володіння мечем - кендзюцу. Бойове мистецтво кендо виникло у 18 ст.: коли було винайдено бамбуковий меч шінай (Shinai) і з’явилась можливість одночасного навчання кількох учнів. З часом кендо стало видом змагань, було формалізовано 50 прийомів. Після поразки Японії в Другій світовій війні кендо було заборонено й відроджено в 1950 р. як мирний вид спорту. На сьогодні в Японії кендо займаються понад 1 мільйон осіб, до Європейської федерації кендо входять 35 країн, 4 270 атестованих учасників. Членами Всесвітньої федерації кендо є 55 країн, загальне число учасників - понад 8 мільйонів осіб. Демонстрацію проводили представники Федерації кендо, іайдо та дзьодо України.

Другий день міжнародного фестивалю «Парад культур» продовжився у Древньому Києві в «Парку Київська Русь». У рамках програми  країни представили свою автентичну культуру, національні костюми, народні ремесла та кухню.

Українсько-Японський Центр НТУУ «КПІ» ознайомив гостей фестивалю з декількома японськими стравами: мочі-цукі – виготовлення рисових кульок давнім традиційним способом, а також з відносно сучасною стравою окономіякі, щось на зразок японської піци.

Кульки мочі робляться з спеціального клейкого рису, який вариться на пару. Рис повинен бути настільки пропарений, щоб його можна було розім’яти  пальцями.  Після  цього  настає  найвідповідальніший  процес  –  подрібнення  рису  у спеціальній, до якого історично допускалися лише чоловіки. До того ж лише ті, які не були у траурі, або не їли зайчатину. Гарячий рис перекладається до дерев’яної ступи та відбивається великими дерев’яними молотами. Зазвичай це роблять кілька чоловіків, до того жоден з чоловіків періодично перемішує рисову масу вологими руками, до тих пір, поки рис не перетвориться у тягуче однорідне тісто, з якого потім і формуються різноманітні мочі. Традиційно мочі їдять із солодкою пастою з червоної квасолі або сухими водоростями.

Основа окономіякі – нашинкова капуста та тісто, замішане на воді та яйцях. Начинка може бути різноманітною: від овочем до м’яса та морепродуктів. Страву смажать  й приправляють спеціальним соусом, майонезом, зеленою цибулею та подрібненими водоростями. Усі інгредієнти можна купити в Києві. До речі, рецепт та спосіб приготування окономіякі можна знайти у нашій кулінарній книзі «Японські страви вдома».

Окрім японської кухні, наші майстри навчали оріґамі, фурошікі (пакування з тканини, про яке ми писали у попередніх випусках) та виготовленню традиційних прикрас кандзаші.

На сцені ж фестивалю у цей час проходили демонстрації літніх танців бон-одорі та бойового мистецтва кендо. Цього разу відвідувачі мали можливість взяти участь у майстер-класах  та навчитися танцювальним рухам, бойовим прийомам ката та примірити на себе обладунки японських воїнів.

Фестиваль «Парад культур» виявився своєрідним містком, що поєднав Україну з розмаїттям та багатьом культур різних країн світу. Ми сподіваємося, що цей фестиваль не тільки продовжиться наступного року, а й розширить кількість країн-учасників.