Каліграфія, тобто мистецтво красиво писати ієрогліфи пензлем та тушшю, народилась у Китаї, та з часом прийшла до Японії. Але не можна сказати, що сьогодні китайська та японська каліграфія нічим не відрізняються. За віки розвитку японська каліграфія стала абсолютно самостійним мистецтвом з власною стилістикою, естетикою і навіть іншими ніж у китайській технічними прийомами.
Здавна в Японії красиві надписи були часткою картин, що зображували природу. Найчастіше це були не просто надписи, а вірші, складені під впливом настрою від того виду, що було зображено. Адже більшість відомих з давніх часів японських художників були одночасно і поетами. Чи навпаки, поети були одночасно і художниками? Так чи інакше, але картини та вірші у Японії були одним цілим. Таким чином, і каліграфія є не простим малюванням надписів, а своєрідною поезією, яка може передати почуття, стан душі, враження художника…
І не обов’язково навіть знати японську мову, щоб відчути ту дивну поетичну атмосферу, яку створюють каліграфічні твори. Можна й самому почати вивчення каліграфії – як відомо, мистецтво не знає кордонів, мовних чи часових розходжень. І кожен з нас має можливість самостійно відчути незвичайний стан душі, що виникає від аромату сухої японської туші, коли її розтирають перед початком роботи… А далі – відчути у руці тремтіння пензля, почути шурхіт його легкого торкання паперу, та навчитися панувати над тими примхливими м’якими візерунками, які створює на папері свавільна туш… І нарешті відчути себе творцем нових світів.
Галина Шевцова
