7 червня 2010 року в Центрі культури та мистецтв НТУУ “КПІ» відбувся концерт японської придворної музики ҐАҐАКУ в виконанні гурту «ОТОНОВАКАЙ».
Ґаґаку – музика і танець Японського імператорського двору – найдавніше виконавче мистецтво Японії. Залежно від типу музики, що виконується, визначається конкретний склад ансамблю інструментів.
Головними ж інструментами є: йокобує (флейта, в яку дують збоку), шьō (вид сопілки), хічірікі (гобой, що нагадує трубу), біва (лютня з короткою шийкою), со (щипкова цитра) і тайко (барабан). Інструменти шьо, рютекі та хічірікі утворюють символічну «трійцю» – японською мовою «санкан», в якій звуки шьо уособлюють сяяння з небес, рютекі – дракона, який ширяє між небом та землею, а хічірікі – голос людей, які живуть на землі.
Ґаґаку зародилося більше ніж 1000 років тому назад як вид виконавчого мистецтва для Імператорського двору і поєднує у собі різні музичні та танцювальні стилі – деякі з них прийшли з континентальної Азії через Китай та Корейський півострів, інші з Японії. За минулі століття ґаґаку дуже мало змінилося, це одне з найунікальніших традиційних виконавчих мистецтв світу.
Майже всі виступи ґаґаку були частиною придворних подій, тому лише мале число японців мало можливість бачити їх. Але такий стан справ нещодавно змінився, тепер ґаґаку виконують і для широкої публіки.
Гурт «ОТОНОВАКАЙ» виконує традиційну імператорську музику Ґаґаку. Був створений в місті Кіото – колисці японської культури – в 1996 році. Продовжуючи вдосконалювати свою майстерність, колектив «Отоновакай» гастролює Японією та світом, відвідуючи такі країни, як Монако, Чехія, Австралія, Індія, США, Канада, Італія, Німеччина та ін. Також колектив проводить дуже важливу просвітницьку діяльність – відкриває студії Ґаґаку в школах різних регіонів Японії, щоб передати глибину традицій японської імператорської музики наступним поколінням. Кожного року «Отоновакай» приймає участь у концерті Ґаґаку, який проходить у Концертному холі міста Кіото.
Урочисте відкриття концерту відбулося о 19:00, і було розпочате з вітальних промов директора Проекту «Українсько-Японський центр» – пана Осаму Мідзутані та директора Українсько-Японського центру НТУУ «КПІ» – пана Бориса Архиповича Циганка.
Після цього була інструментальна частина, яка включала в себе Композиції «Етенраку» та «Байро»
Композицію «Етенраку» в старі часи було прийнято виконувати під час відвідання вельможами імператорських покоїв. Зараз «Етенраку» є однією з найвідоміших мелодій Ґаґаку і навіть входить до шкільної програми.
Мелодія композиції «Байро» була створена в Китаї, а до Японії її привезли монахи з Південного В’єтнаму у 8-му столітті. Композиція виконувалася перед військовими битвами і могла принести перемогу та удачу.
Після цього учасники гурту «ОТОНОВАКАЙ» ознайомили слухачів з музичними інструментами, після чого виконали ще три композиції: «Шьокада», «Тай-йо» та «Шюсан».
За інструментальною частиною концерту прослідувала Танцювально-музична частина «буґаку»
В цій частині музики виконали композицію «Ранрьо-о». Історія цієї композиції дуже цікава. За легендою, Ранрьо-о – це ім’я китайського правителя 6-го століття, який був відомий своєю надзвичайною вродою. Але красива зовнішність полководця відволікала його воїнів, тому під час бою він одягав маску з лютим виразом обличчя, щоб підняти бойовий дух своєї армії.
Концерт зібрав повний зал слухачів. Звісно, відповіли деякі з них – таку музику було би дуже важко, чи навіть неможливо зрозуміти, якщо людина не знає історії її виникнення. Тому велика вдяка учасникам гурту «ОТОНОВАКАЙ», який дав пояснення, які дозволили в повній мірі насолодитися, і навіть трохи зрозуміти цю дивну музику.
